Панахида в річницю загибелі воїнів АТО Павла Сніцара та Романа Майстерюка

Сьогодні виповнюється чотири роки з дня загибелі в АТО полковника Сницара, Павла Леонідовича, а 21 липня — була річниця…

Опубликовано Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці Понедельник, 23 июля 2018 г.

Божественная Литургия в КВК №6 в день памяти святых славных и всехвальных 12 апостолов. (Фото)

12 июля, в день памяти святых первоверховных апостолов Петра и Павла, сотрудник военного отдела священник Алексей Игнатьев вместе с прихожанами Благовещенского соборного храма, совершили визит в СИЗО и в 6 колонию, в ходе которого были розданы сладости собранные на средства общины Благовещенского храма.
Также на следующий день, в 6 колонии, клириками Свято-Елисаветенского монастыря была, совершена Литургия в день памяти собора святых славных и всехвальных 12 апостолов.

День рождения командира батальона, погибшего полковника Национальной Гвардии Украины Павла Леонидовича Сницара.

10 июля 2018 года в день рождения командира батальона, погибшего полковника Национальной Гвардии Украины Павла Леонидовича Сницара клириками епархиального военного отдела прот. Евгением Назаренко, прот. Александром Игнатьевым и иер. Алексеем Игнатьевым в кругу близких, друзей и сослуживцев у могилы погибшего была совершена заупокойная панихида. По окончании которой председатель военного отдела протоиерей Евгений Назаренко обратился к присутсвующим со словом утешения и доблесной памяти героев нашего Отечества. По завершении богослужения все присутствующие обменялись тёплыми воспоминаниями связанными с Полковником, который был заботливым отцом, прекрасным командиром и просто хорошим другом…

Церковне привітання з Днем поліції.

Сьогодні, 4 липня, наша країна святкує третю річницю створення Національної поліції. Від імені Високопреосвященнішого митрополита Іоасафа з професійним святом наших правоохоронців вітав керівник єпархіального відділу по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими підрозділами України протоієрей Євгеній Назаренко. На головній площі міста, де саме проходили урочистості, священнослужитель зустрівся з керівництвом і особовим складом підрозділів МВС України – Національною поліцією, Поліцією охорони і Національною гвардією. А після, з церковними поздоровленнями до свята, побував і на місцях дислокації цих силових структур в нашому місті.

Олексій Каприця

Фото

Історична дата народження міста святої Єлисавети.

Протягом XIX, XX-го та початку XXI століття вважалося, що урочисте заснування та початок будівництва фортеці святої праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя, відбулося 18 червня (за старим стилем)1754 року. Це і вважається днем народження нашого обласного центру. Ця дата була опублікована в очерках з історії м.Єлисаветграда , але в тих виданнях, що зараз відомі, не було підтвердження конкретним історичним документом. І ось 3 серпня 2017 р. в архіві ЦДІАК України відомим дослідником історії заселення нашого краю А.В.Пивоваром дивовижним чином (окремий, вирваний з книги звітів лист, знаходився зовсім в іншому місці архіву) був знайдений унікальний документ, що проливає світло на урочисту закладку фортеці святої Єлисавети.

М~ЦЪ ІЮЛЬ

№ 1980. Доношение отъ игуменовъ — лубенского иеромонаха Досифея, сорочинского иеромонаха Гавріила, нефорощанского иеромонаха Дамиана и отъ протопоповъ сорочинского Димитрія, криловского Симеона съ объявленіемъ, что за силу полученного ними изъ катедры указа и о исполненіи по оному сего 1754 года июня «12»го съехали къ генералу Глебову, божественную литургію и молебствіе отправили и крепость с~тія Елисавети по чиноположенію церковному заложили.

Принялъ канцелляристъ монахъ Сілвестръ.

Ця унікальна історична знахідка свідчить про те, що разом з українськими козаками, іншими військовими та будівельниками у закладці фортеці брали участь і священнослужителі православної церкви, які й

благословили початок будівництва. Ще до моменту початку будівництва вже була поставлена похідна церква, де була соборно звершена Божественна літургія і молебень. Служили Божественну літургію три ігумени-намісники відомих монастирів і два протопопи (аналоги теперешніх протоієреїв-благочинних). Першим в документі зазначений іеромонах Досифей, ігумен Лубенського Мгарського Спасо-Преображенського монастиря, заснованого у 1619 році на місці давньої обителі, яку відвідували багато гетьманів України, суспільні та культурні діячі. У цій обителі почив та був похований 1654 року Константинопольський патріарх Афанасій (через вісім років канонізований). З 1737 року ігуменом, а з 1744 року першим архімандритом монастиря був святитель Іоасаф, єпископ Бєлгородський, онук гетьмана Даниїла Апостола. Серед восьми козацьких полків, які прибули на будівництво фортеці, були 785 козаків Лубенського полку, який був розташований неподалік від Лубенського монастиря, і у той час очолювався полковником Петром Даниловичем Апостолом, сином гетьмана Даниїла Апостола. Лубенський Мгарський Спасо-Преображенський монастир і зараз є одним з найвідоміших монастирів України.

Другим в документі згадується Ігумен Сорочинського Свято-Михайлівського монастиря ієромонах Гавриїл (Гиновський), в минулому викладач Переяславської семінарії та Київської Духовної академії. Монастир, розташований в шести кілометрах від села Сорочинці, був заснований у 1670 році на землях Миргородського козацького полку на кошти миргородського полковника Павла Апостола. Згодом монастир був під опікою і покровительством його сина, гетьмана Даниїла. В обителі знаходили притулок старі самотні та немічні козаки.

Нефорощанський (Нехворощанський) ігумен ієромонах Даміан очолював Свято-Успенський Заорельський монастир, який був заснований у 1670році. Монастир отримав назву Нехворощанський, адже будувався одночасно з населеним пунктом Нехвороща на лівому березі річки Орелі у володіннях війська Запорозького (сучасна Дніпропетровська область). Монастир називався військовим і знаходився під опікою Коша війська Запорозького, а монахами у ньому були відставні козаки-запорожці.

Сорочинську протопопію очолював священик Димитрій Васильєв. Центр протопопії знаходився у Великих Сорочинцях і мав головну церкву – Спасо-Преображенский храм, який зберігся до наших днів. Цей величний храм – усипальниця гетьмана Даниїла Апостола та його сім’ї.

Криловське намісництво, яке у 1750 році одержало статус протопопії у складі Київської єпархії, також відносилось до Миргородського полку. З 1735 року його очолював священик Симеон Петров. Згодом містечко, де розташовувалась Криловська сотня Миргородського полку, стало військовим містом Новогеоргіївськом. Зараз його наступником є м. Світловодськ Кіровоградської області.

Необхідно зазначити, що в урочистій закладці і будівництві фортеці Святої Єлисавети, як ми знаємо з інших історичних джерел, більше всього брало участь представників Миргородського козачого полку (1390 чоловік), а

також більше тисячі козаків Полтавського полку, під командуванням полковника Андрія Горленка, рідного брата святителя Іоасафа Бєлгородського, онука гетьмана України Даниїла Апостола.

Підводячи підсумок, з гордістю можна сказати, що наше місто починалося з Божественної літургії, і отримало велике Боже благословіння через священнослужителів Православної церкви.

Про релігійність будівників та захисників фортеці свідчить те, що в ній кожне укріплення (бастіони та равеліни) носило ім’я святих угодників Божих, і навіть в’їзди називались за християнським святами – Троїцькими, Пречистенськими та Всесвятськими брамами.

Після закладки фортеці за церковним чином 12 червня 1754р (25 червня за новим стилем) , відбулись і світські урочистості з цього приводу. Про це свідчить ще один документ, знайдений в фондах РГАДА дослідником історії заселення нашого краю А. В. Пивоваром. Це малюнок з зображенням феєрверку з приводу закладки фортеці святої Єлисавети після 12 червня 1754 року.

Тобто, історичні документи дають нам точну дату, так би мовити, дня народження нашого міста. Саме будівництво фортеці, ймовірно, почалося після 13 червня або пізніше, враховуючи , що Пасха Христова у 1754р. була 3 /16 квітня за н.ст. Треба зазначити, що 12/25 червня — день пам’яті преподобного Онуфрія Великого, котрий шанувався і зараз особливо шанується в декотрих районах Центральної України.

Всеукраинский Крестный ход посетил военных и медиков нашего города.

Всеукраинский крестный ход продолжил своё шествие по городу святой Елисаветы. 15 июня эти святыни, после божественной литургии в монастырском храме Вознесения Господня, посетили городскую санитарно-эпидемиологическую станцию, первую поликлинику, Областной военный комиссариат, отделения центральной городской больницы, которая расположена непосредственно на территории крепости святой праведной Елисаветы. Для молитвенного воззвания была выполнена остановка у крепостного поклонного креста, стоящего на месте Троицкого храма нашего города. Отсюда крестный ход прошествовал в больницу святителя Луки Крымского. Здесь после молебна, во время обхода больничных палат и помещений, духовенству выпала возможность благословить «Операционную» во время проведения операции. И завершился, на сегодня, крестный ход в стенах храма «Всецарица» в областном онкологическом диспансере.

Фото

Новость

В день Святой Троицы по сложившийся традиции нашего храма, посещать на двунадесятые праздники пребывающих в темнице, иерей Алексей Игнатьев, а также прихожане Благовещенского соборного храма, посетили СИЗО и Исправительную колонию номер 6. В ходе посещения были разъяснены вопросы заключённых про праздник Троицы, а также розданы сладости.

Святковий молебень у Фортеці Святої Єлисавети.

В історії нашого міста День Святої Трійці є фундаментальним каменем,
духовним стержнем православної віри нашого краю. Адже у Фортеці Святої
Єлисавети перший храм, де прославлялось Ім’я Боже, був освячений на честь
цього величного свята. Слід зазначити, що в будівництві Свято-Троїцького
храму, як і в будівництві Фортеці Святої Єлисавети приймали участь
представники 8 запорізьких козацьких полків.
Саме там, 29 травня, на другий день П’ятидесятниці — День Святого Духа,
після святкових богослужінь у свої храмах православні священнослужителі і
віряни традиційно зібралися для спільної молитви на цьому історичному
місці.
У пам’ятного хреста першому Свято-Троїцькому храму був звершений
водосвятний молебень, очолив котрий протоієрей Євгеній Назаренко в
співслужінні протоієрея Анатолія Герасимчука, протоієрея Костянтина
Шпудейка, ієрея Олексія Ігнатьєва і диякона Миколая Чумаченка. На молебні
лунали молитовні звернення до Господа Бога, Пресвятої Богородиці і
праведної Єлисавети за мир та єднання на нашій Батьківщині, за злагоду в
нашому рідному місті.
На завершення духовенство і віряни побували на місцях пошани і
похованнь загиблих за нашу землю воїнів різних часів, де на Алеї Слави
помолилися за спокій душ і проспівали їм вічну пам’ять.

Фото і текст: Олексій Каприця

Фото

Привітання від духовенства і вірян Благовіщенського храму зі святом Вознесіння Господнього

На свято Вознесіння Господнього у храмі Благовіщення Пресвятої Богородиці була звершена святкова Літургія. Після спільної молитви, настоятель протоієрей Євгеній Назаренко  звершив водосвятний молебень на місці Вознесенського храму (район Кущівка, територія 30 школи), після цього, духовенство  разом з вірянами відвідали пацієнтів Кіровоградського Психоневрологічного інтернату. Також, священик храму ієрей Олексій Ігнатьєв зі святковим привітанням відвідав міський слідчий ізолятор. В цей час, священик Іоан Верескун побував на святі Дня Вишиванки,  що проводилось на НВП «Радій»,  де привітав всіх зі святом Вознесіння Господнього. Крім цього,  духовенство завітало до храму Шахтарської лікарні,  де були піднесені молитви за здоров’я пацієнтів і персоналу,  а на завершення освячені відділення медичного закладу.