В память вечную будет праведник.
Псалом 111
Народна мудрість наголошує: Не стоїть село без праведника, а місто без святого. За більш ніж 250-річну історію міста святої праведної Єлисавети, матері Іоанна Хрестителя, Господь явив в ньому багато праведників, мучеників за віру Христову, та подвижників благочестя. Але особливим і важливим для нас є приклад життя подвижників кінця XX століття, можна сказати, наших сучасників. 14 листопада виповнилось 20 років з дня блаженної кончини шанованого віруючим православним народом пастиря та духівника – ієрея Миколая Трубіна. В цей день Православною Церквою відзначається пам’ять святих безсрібників і чудотворців Косми і Даміана Асійських. Багато хто пам’ятає отця Миколая саме за його жертовне служіння Богу та людям, за його безкорисливість, аскетизм та готовність допомогти кожній людині, за силу і дієвість його молитв, за вірність Святій Православній Церкві. Його святу могилку на Лелеківському кладовищі знають і відвідують тисячі жителів нашого міста та області. В цей день у багатьох храмах міста звершувалися поминальні богослужіння за отцем Миколаєм Трубіним , та за всіма спочилими священнослужителями, ченцями, та благодійниками церкви, що жили і служили в нашому місті. Особливо багато людей було в Кафедральному Спасо-Преображенському Соборі, де відбувалася Архієрейська служба. Впродовж усього дня сотні людей відвідували Лелеківське кладовище, де постійно звершувалися панахиди на могилі ієрея Миколая. Мікроавтобуси та машини з прочанами прибули з Дніпра, Одеси, Вінниці, Умані, Києва, Херсона, а також з усіх районів нашої області. Православний народ дуже шанує отця Миколая і звертається до нього у багатьох життєвих проблемах. А ми знаємо з народної мудрості, що до пустої криниці за водою не ходять. І отець Миколай, як і за своє земне життя, зараз молиться перед престолом Божим за нашу Українську землю, за всю Київську Русь, а особливо за місто святої праведної Єлисавети та його жителів.